Mісцe проживання

Ви повинні надати дані про своє місце проживання для їх внесення в естонський реєстр народонаселення після отримання посвідки на проживання. Для цього подайте сповіщення про місце проживання до міської або волосної управи за місцем проживання. У Таллінні про це слід повідомити відповідну районну управу.

Повідомлення про місце проживання можна подати:

1. на місці (адреси вказані нижче);

2. використовуючи е-послугу електронного реєстру народонаселення (вхід до порталу за допомогою ID-карти, Mobiil-ID та Smart-ID);

3. надіславши сповіщення про місце проживання поштою та додавши до нього копію засвідчуючого особу документа зі сторінки з особистими даними;

4. надіславши підписане цифровим підписом сповіщення про місце проживання електронною поштою.

• Контактні дані міських та волосних управ: https://www.siseministeerium.ee/linna-ja-vallavalitsused
• Контактні дані районних управ Таллінна: https://www.tallinn.ee/ru/linnaosad
• ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО МІСЦЕ ПРОЖИВАННЯ ЕСТОНСЬКОЮ МОВОЮ | PDF
• NOTICE OF RESIDENCE IN ENGLISH | PDF

Будь ласка, зверніть увагу!

• Якщо при зазначенні адреси місця проживання у вас виникають перешкоди (наприклад, ви не можете отримати згоду власника приміщення), то для отримання допомоги зверніться до міської, волосної або районної управи за місцем проживання.
•  У разі виникнення проблем у зв'язку із зазначенням адреси місця проживання у місцевому самоврядуванні просимо звернутися до міністерства внутрішніх справ за адресою електронної пошти elukoht@siseministeerium.ee.

Якщо орендар не справляється, допоможе прожиткова допомога

• Військові біженці, які отримали тимчасовий захист, можуть претендувати на отримання прожиткової допомоги на тих самих підставах, як і жителі Естонії.
• Прожиткова допомога покриває витрати на житло.
• Заявку на отримання прожиткової допомоги має подати орендар.
• Зазвичай прожиткова допомога у повному розмірі виплачується заявнику. В виняткових випадках, за погодженням з місцевим самоврядуванням, витрати на житло можуть оплачуватись безпосередньо орендодавцю.
• Заяву на отримання прожиткової допомоги необхідно подавати щомісяця, бажано, звертаючись до самоврядування за фактичним місцем проживання, після того, як орендар отримав рахунки за комунальні послуги. Допомога за попередні місяці не може виплачуватись заднім числом.
• Для розрахунку витрат на житло при першому зверненні за допомогою на проживання до заяви мають бути додані документи, що підтверджують право користування житловим приміщенням (договір оренди) та витрати на житло, що підлягають сплаті у поточному місяці (наприклад, рахунок на комунальні послуги за попередній місяць).
• До витрат на житло відносяться: орендна плата, адміністративні витрати багатоквартирного будинку та погашення кредиту, взятого на реконструкцію багатоквартирного будинку, витрати на водопостачання та опалення, каналізацію та опалення, електроенергію, побутовий газ, вивіз сміття, земельний податок, страхування будівель.
• Розмір відшкодування витрат на житло встановлюється постановою кожного самоврядування. Інформацію можна знайти на сайті місцевого самоврядування та в Riigi Teataja.
• Якщо орендодавець використовує те саме житло, що й військовий біженець, витрати на проживання розраховуються на індивідуальній основі. Витрати розподіляються порівну між людьми, і відповідна частина витрат відшкодовується тим, хто має право на отримання прожиткового мінімуму.

Докладніше про прожитковий посібник можна прочитати на сайті Міністерства соціальних справ.

Про використання прожиткової допомоги при відшкодуванні витрат на житло на прикладі міста Тарту

• Ви здаєте 2-кімнатну квартиру площею 45 кв. м у місті Тарту родині українських військових біженців за 500 євро на місяць плюс комунальні платежі.
• Важливо, щоб у вас був договір оренди. Зразок договору див. вище
• Також важливо, щоб біженці зареєстрували своє місце проживання у реєстрі народонаселення. Адресою реєстрації може бути житлове приміщення, що використовується для постійного проживання (квартира, будинок або частина будинку).
• Якщо дохід квартиранта тимчасово зменшиться, наприклад, через втрату роботи, його хвороби або хвороби дитини, це не означає, що витрати на проживання не будуть оплачені. Їх може компенсувати прожиткова допомога.
• Для цього орендар після отримання рахунків за комунальні послуги має подати заяву на отримання прожиткової допомоги до Тартуської міської управи. Якщо заява про отримання допомоги подається вперше, на додаток до рахунків необхідно додати договір оренди.
• Максимальна ставка компенсації витрат на житло у місті Тарту складає 9 євро/м2 для житла площею понад 33 м2 та 10 євро/м2 для житла загальною площею до 33 м2. Сюди додаються поточні витрати, ставки компенсації яких можна знайти в Riigi Teataja.
• Прожиткова допомога виплачується особі, зазначеній у заяві. На обробку заяви відводиться п'ять робочих днів, на оплату – три робочі дні. Заявник вказує, кому і як виплачуватиметься допомога, у т. ч. на банківський рахунок або готівкою.

Надамо всім рівні можливості в орендних відносинах

Відповідно до Конституції всі рівні перед законом. Нікого не можна дискримінувати за ознакою національності, раси, кольору шкіри, статі, мови, походження, віросповідання, політичних чи інших переконань, а також майнового, соціального чи іншого становища. Кожен має право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак, це право може бути обмежено законом.

Під час пропозиції товарів чи послуг громадськості постачальник товарів чи послуг не може піддавати людей нерівному поводженню за ознакою національності, раси, кольору шкіри, статі, у тому числі за ознакою ролі батьків або виконання сімейних обов'язків. Це встановлено Законом про рівне відношення та Законом про гендерну рівноправность.

Пряма дискримінація має місце, якщо з людиною не укладають договір про оренду, наприклад, через його національність, рідну мову або через те, що в нього є діти. Дискримінацією також є ситуація, коли орендодавець повідомляє громадськість про те, що житлове приміщення не здається в оренду людям певної національності чи певної рідної мови, або якщо орендодавець дає розпорядження маклеру з нерухомості не здавати в оренду його квартиру людям іншої національності або тим, хто має дітей. У маклера з нерухомості немає обов'язки виконувати незаконні розпорядження.

Члени сім'ї орендаря завжди мають право об'єднатися зі своєю сім'єю. Відмова у цюму є дискримінацією.

Перед підписанням договору оренди виправдано перевірити, чи законно майбутній орендар знаходиться в Естонії (наприклад, чи є у нього віза, посвідка на проживання і т.д.). Але навіть у цьому випадку треба мати на увазі, що пред'явлена орендарю вимога має бути законною і не повинна призвести до непрямої дискримінації.

Основою орендних відносин є законний договір, у якому прописані права та обов'язки сторін. Договір оренди є основою для спілкування з державою та органами місцевого самоврядування, у тому числі при реєстрації місця проживання та подання заяв на отримання грошових допомог.

Якщо в оренду здається кімната або кімнати житлового приміщення, в якому також проживає орендодавець та/або член його сім'ї, то орендодавець має більш широкі права на вибір орендарів таким чином, щоб гарантувати приватність всіх людей, які мешкають в одному житловому приміщенні. Наприклад, дискримінацією не є ситуація, якщо бабуся здає в оренду одну кімнату своїй двокімнатній квартирі лише самотній жінці.

Давайте ставитися з розумінням до орендарів, які не володіють естонською мовою. Зрозуміло, що в рамках орендних відносин орендарю та орендодавцю потрібно спілкуватися один з одним, але незнання державної мови за бажанням можна вирішити за допомогою перекладача або мобільної програми.